В червні та липні місяці 2022 року в двох господарствах Конотопського району Сумської області зафіксовано 2 випадки підтвердженого діагнозу захворювання  свиней на африканську чуму (АЧС) в  особистих підсобних господарствах громадян  населених пунктів с.Козацьке та Зазірки.  

         В зв’язку з цим,  Миргородське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби  в Полтавській області, в червні 2022 року  інформувало керівників  свиногосподарств різної форми власності,  директорів мисливських господарств, забійників  та інших осіб які займаються утриманням, розведенням та забоєм свиней,  про випадки виникнення цієї небезпечної хвороби свиней,  про  значні економічні збитки від загибелі поголів’я, методи профілактики  щодо виникнення цього захворювання та посилення заходів біобезпеки. При проведенні роз’яснювальної роботи вручено пам’ятки про африканську чуму свиней.

        З метою   недопущення виникнення та розповсюдження   африканської чуми  на території Миргородського району  в черговий раз наголошуємо:

      АЧС - одна із найбільш небезпечних хвороб свиней, є  невиліковною. При цьому вірус не передається людині і є безпечним для її здоров’я.

        Основним джерелом збудника є хворі та перехворілі тварини, в організмі яких вірус може зберігатися і виділятися у навколишнє середовище до 15 місяців. В основному зараження на АЧС відбувається контактним шляхом через пошкоджені шкіру і слизові оболонки, а також аліментарним шляхом через м’ясопродукти, кров та внутрішні органи.

       В природних умовах до африканської чуми чутливі дикі та домашні свині всіх порід та статево-вікових груп. При чому при першій появі хвороби в стаді захворюваність може охоплювати понад 35 % поголів’я, а летальність сягає 97–100 %.

      Першим проявом захворювання на АЧС є швидкий розвиток лихоманки та значне погіршення загального самопочуття. При надгострому перебігу свині гинуть протягом перших 1–3 діб, що не дозволяє добре розвинутись інші характерні симптоми. Так, інколи відмічають раптову загибель свиней без прояву клінічних ознак хвороби, що повинно одразу ж насторожити. При гострому та підгострому перебігу захворювання поряд із лихоманкою та загальним пригніченням спостерігають парез задніх кінцівок, іноді блювоту чи пронос з домішками крові, та, доволі часто, запор.

    Дуже характерною ознакою для АЧС є поява червоно-фіолетових плям на шиї, рилі та вухах, череві, між кінцівками та у промежині. У тих свиней, які виживають, відмічають хронічний перебіг захворювання із лихоманкою, виснаженням та відставанням у рості і розвитку, а також запаленнями суглобів, їхніми безболісними набряками, некрозами на шкірі. 

      Ефективних заходів лікування для АЧС не розроблено, і більше того, лікувальні методи після встановлення діагнозу на африканську чуму свиней заборонені. На сьогодні не існує ефективної вакцини проти АЧС. Найбільш ефективним способом боротьби з захворюванням вважається знищення поголів’я свиней, що в свою чергу пов’язане з великими втратами і незадоволенням з боку населення і господарств, чиї навіть здорові свині в карантинній зоні також мають знищуватися.

То ж як запобігти занесенню вірусу АЧС в господарство? 

- утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускаючи їх вигулу та контакту з іншими тваринами;

- обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар (прийшов з базару чи з лісу: помий руки, переодягнись, а вже тоді - до свиней);

- не дозволяти відвідування господарства та тваринницьких приміщень стороннім особам. Не купувати тварин у невстановлених для цього місцях та без супровідних ветеринарних документів;

- не забивати хворих свиней та не переробляти їх туші, не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину чи продукти забою без проварювання;

- при виявленні трупа дикого кабана або свійської свині негайно сповістити ветеринарну службу. Основним резервуаром захворювання фахівці називають господарства населення та невеликі підсобні свиноферми, де практикують згодовування свиням харчових відходів.                      

      Додатково ускладнює  ситуацію проникнення АЧС в популяцію дикого кабана те, що  цей патоген може інколи "повертатися" до свійських свиней і спричиняти нові спалахи. Крім того, через відсутність адекватних заходів контролю, уражені АЧС свиноферми можуть швидко перетворюватися на ключову ланку епізоотичного циклу захворювання, сприяючи його поширення на нові території. 

Пам’ятайте: лише суворе дотримання цих вимог дасть можливість уникнути виникнення захворювання та економічних збитків.