Menu

Як відомо, у разі відсутності заповіту, або визнання його недійсним, при оформленні права на спадщину, застосовується спадкування за законом, це означає, що все спадкове майно (або частина майна, яка не охоплена заповітом), яким володів спадкодавець на момент його смерті, розподіляється у рівних частинах між спадкоємцями залежно від черги спадкування. При цьому, кожна наступна черга спадкування втрачає право на спадщину у разі наявності спадкоємців попередньої черги, крім випадків, коли такі спадкоємці не прийняли спадщину, або відмовилися від її прийняття.

Черговість спадкування

 

         Як відомо, у разі відсутності заповіту, або визнання його недійсним, при оформленні права на спадщину, застосовується спадкування за законом, це означає, що все спадкове майно (або частина майна, яка не охоплена заповітом), яким володів спадкодавець на момент його смерті, розподіляється у рівних частинах між спадкоємцями залежно від черги спадкування. При цьому, кожна наступна черга спадкування втрачає право на спадщину у разі наявності спадкоємців попередньої черги, крім випадків, коли такі спадкоємці не прийняли спадщину, або відмовилися від її прийняття.

Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

         У першу чергу своє право на спадщину можуть реалізувати діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки. Виключенням є спадкування за правом представлення, яке дає можливість дітям померлого спадкоємця спадкувати ту частину майна, яка належала б йому за життя. Важливо пам’ятати, що так званий «цивільний шлюб» не дає права на спадкування у першу чергу.

         У другу чергу спадкують рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Онуки, незважаючи на те, що хоча і належать до родичів другового ступеня спорідненості, проте не мають права на спадкування у другу чергу.

         У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

         Лише до четвертої черги спадкоємців відносяться особи, які не є родичами, або являються далекими родичами, але  проживали із спадкодавцем однією сім’єю на момент його смерті. До таких осіб відносяться і цивільні чоловік, або дружина. При цьому, зазначені особи повинні прожити однією сім’єю зі спадкодавцем не менше 5 років до моменту його смерті. Особа, яка претендує на спадщину, має довести, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю, доказами можуть бути свідчення сусідів, документи, що підтверджують спільне проживання та спільні витрати, спільні фотографії, тощо.

У п'яту чергу спадкують інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення. До п’ятої черги спадкування відносяться і онуки спадкодавця, а також племінники, двоюрідні внуки, двоюрідні племінники, двоюрідний дід та баба тощо.

Отже, якщо з’являються сумніви щодо черговості спадкування, чи виникає потреба довести факт проживання однією сім’єю, звертайтеся до відділу «Гадяцьке бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Гадяч, вул. Шевченка, 5 або за телефоном  (05354) 3-25-05.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні).

 

 

вгору