Все про перенесення відпусток.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки):

1) затверджуються власником або уповноваженим ним органом;

2) погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом;

3) доводяться до відома всіх працівників.

При складанні графіків ураховують інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Графік відпусток — це внутрішній нормативний документ організації, який дозволяє спланувати роботу на наступний рік, оскільки відсутність одного фахівця на роботі може негативно позначитися на діяльності організації. Окрім цього, на оплату відпускних роботодавцеві потрібні додаткові кошти, тож про їх наявність на рахунку варто потурбуватися заздалегідь. Тому такий документ, як графік відпусток, є не просто планом відпочинку співробітників. Він дозволяє роботодавцеві підготуватися до безперебійної роботи організації.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком строку (ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки)

Обов’язкове перенесення відпустки

Ситуації, коли щорічна відпустка переноситься в обов’язковому порядку, регламентовані ст. 80 КЗпП і ст. 11 Закону про відпустки. Так, на вимогу працівника щорічна відпустка має бути перенесена на інший період у разі:

1) порушення власником або уповноваженим ним органом строку письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;

2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки (відпускних).

За ініціативою роботодавця, як виняток, щорічна відпустка може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Таке перенесення можливе за ситуації, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відобразитися на нормальному перебігу роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

Крім того, щорічна відпустка підлягає перенесенню на інший період (чи продовженню) через такі об’єктивні обставини:

настання тимчасової непрацездатності працівника;
виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати;
настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Якщо відпустка переноситься на інший строк, новий строк установлюється за згодою між працівником і роботодавцем.

Заборонено ненадання щорічних відпусток:

протягом 2 років підряд;
протягом робочого року особам віком до 18 років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами або з особливим характером праці.

Переносимо відпустку за ініціативою працівника

Життєві обставини можуть змінитися будь-коли. А це може привести до того, що працівник захоче перенести час свого відпочинку. Додаткову можливість для цього йому надає, зокрема, п.п. 1 п. 2 розд. II Закону № 530*. Згідно з цією нормою на період установлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), роботодавець може надавати працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку. Тобто Закон № 530 дозволяє на період карантину надавати працівникам відпустки поза графіком.

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 530-IX.

Якщо працівник сам просить перенести його щорічну відпустку, перевірте, чи належить він до категорії осіб, яким щорічні відпустки надають за їх бажанням у зручний для них час (ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки). До таких осіб належать:

особи віком до 18 років;
особи з інвалідністю;
жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
одинокі матері (батьки), які виховують дитину без батька (матері); опікуни, опікуни або інші самотні особи, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
дружини (чоловіки) військовослужбовців;
ветерани праці та особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;
батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу.

Також законодавством, колективним або трудовим договором можуть бути визначені інші категорії осіб, які мають право використати щорічну відпустку в зручний для них час.

Як бути, якщо працівник не має підстав для використання щорічної відпустки в зручний для нього час, але просить перенести відпочинок?

Кожен випадок перенесення відпустки роботодавець розглядає окремо з урахуванням можливостей своєї організації. При цьому роботодавець має право або погодитися на перенесення відпустки, або відмовити.

Якщо в перенесенні відпустки працівникові відмовлено, то він зобов’язаний продовжувати працювати. Якщо співробітник вирішить самостійно припинити роботу, його відсутність на робочому місці може бути розцінена як прогул*. А це, у свою чергу, може привести до звільнення.

Інформацію про фактичне використання відпустки потрібно внести до особової картки працівника .

Головний державний інспектор

Управління Держпраці у Полтавській області Л.Тіхонова