Законодавством України про працю не передбачено підстав для звільнення працівника у період карантину або обмежувальних заходів тому, якщо роботодавець примушує працівників писати заяви на звільнення за власним бажанням, його дії є незаконними.

У разі спільної згоди роботодавця і працівника трудовий договір може бути припинений у будь-який час за угодою сторін (ст. 36 КЗпП України) або розірваний за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП України).

Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності, можливий  з ініціативи власника або уповноваженого ним органом лише у випадках передбаченими ст. 40 КЗпП України, а саме:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

10) призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Також ст. 41 КЗпП України передбачено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

В день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним повний розрахунок. (ст. 47 КЗпП України).

У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення, копія наказу видається на вимогу працівника.

Після звільнення громадянин має право на соціальний захист на випадок безробіття.

Якщо ж працівник вважає, що звільнення незаконне, то в такому випадку він має право звернутися до суду за захистом порушених трудових прав (із позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу).

Важливо також пам’ятати про строки звернення до суду в зв’язку з незаконним звільненням – місячний термін з дня, коли працівник отримав копію наказу про звільнення, або з дня видачі йому трудової книжки.

Нагадуємо, якщо маєте питання правового характеру, звертайтеся до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

• написавши на нашу електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
• зателефонувавши на номери: (0532) 56-02-88; (050)561-77-46;

(068) 502-26-54

• необхідні документи  також можна залишити в скриньці для кореспонденції, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул.Європейська, 37/40.

 

У Гадяцькому районі звертайтеся до відділу «Гадяцьке бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

• написавши на нашу електронну пошту:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
• зателефонувавши на номери: 050 947 55 62; 068 903 12 20.

 

Необхідні документи також можна залишити в скриньці для кореспонденції, що знаходиться за адресою:  м. Гадяч, вул. Шевченка, 5

 

Правову консультацію можна також отримати:

• зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103
• поставивши запитання в месенджер ФБ-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/
• поставивши запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk
• прочитавши правову інформацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоривши її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat
• скориставшись правничою вікіпедієюWikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua

 

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави!