Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці

З огляду на те, що будівельна сфера ‑ одна з найважливіших галузей народного господарства, адже будівництво, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць, вдосконалення правового регулювання відносин з приводу праці, а саме трудових відносин, у будівельній сфері набуває вагомого значення. Тим більше важливою є реалізація такого завдання зважаючи на те, що розвиток будівельної галузі не тільки неминуче викликає економічний ріст у країні, але і піднімає проблему створення необхідних умов для розв’язання багатьох  соціальних проблем та конфліктів.

Адже, реальна модель трудових відносин в будівельному секторі являє собою набір відхилень як від наявних в ринкових фірмах систем норм, так і від домінуючих раніше нормативних положень соціалістичної економіки. Має місце системна криза в трудових відносинах: панування неформальних відносин, зниження продуктивності праці, заробітна плата не виконує відтворювальної, стимулюючої та регулюючої функцій, низький рівень мотиваційних намірів, неефективність регулювання відносин у сфері праці. 

Це підтверджує і аналіз стану трудових відносин на підприємствах будівельної галузі, який показує, що основними дестабілізуючими чинниками у трудових колективах галузі будівництва були і залишаються: несвоєчасна виплата поточної заробітної плати, заборгованість із заробітної плати, використання «нелегальної» найманої праці. Негативно впливає на стан трудових відносин в трудових колективах галузі застосування практики вимушеної неповної зайнятості працюючих у зв’язку із скороченням обсягів будівельних робіт, зменшенням чи припиненням фінансування розпочатих проектів (замовлень), відсутністю нових замовлень.

Для найманого працівника працювати неофіційно, без оформлення належним чином своїх трудових відносин з роботодавцем, а свій заробіток отримувати «в конверті» – ризикована ситуація, адже в разі не оформлення відносин з наймачем він є незахищеним законом.

Працевлаштований працівник має право на усі гарантії, які передбачені Кодексом законів про працю України. Погоджуючись працювати неоформленими, працівники до кінця не усвідомлюють, що вони залишаються соціально незахищеними і втрачають право на соціальне страхування, оскільки з їхньої зарплати не сплачуються страхові внески. У випадку хвороби такі працівники не мають права на отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Також слід зазначити, що неоформленим працівникам робота не зараховується в стаж для отримання пенсії, вони позбавляються права на пільгову пенсію, на щорічну оплачувану відпустку та додаткову відпустку для працівників зі шкідливими та небезпечними умовами праці.

Окрім цього, роботодавець може у будь-який момент безпідставно звільнити працівника або не розрахуватися з ним. Більше того, у випадку травмування або смерті працівника, потерпілий, чи його сім’я, залишаються наодинці із усіма проблемами. Тобто, відповідно до чинного законодавства, вони не мають права на виплати з фонду соціального страхування, а також на решту соціальних гарантій, які пов’язані з отриманням травми на виробництві.

Головний державний інспектор Управління

Держпраці у Полтавській області                                                               Л.Тіхонова