1.Якщо працівники не можуть доїхати до роботи, але можуть виконувати свою роботу дистанційно, — видайте наказ про дистанційну роботу. Щоб дозволити працівникам працювати дистанційно, достатньо наказу (ч. 11 ст. 60-2 КЗпП).Ознайомте працівників з наказом засобами електронного зв’язку. В наказі бажано вказати контактні номери телефонів відділу кадрів та керівників у разі виникнення екстреної ситуації.
2.Для працівників, які не можуть працювати дистанційно, оголосіть простій.
Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП).Оплатіть простій в розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП).
3.Працівник не може працювати дистанційно, але не хоче втрачати частину заробітку, — запропонуйте оформити відпустки:
щорічну;
соціальну.
Інший варіант — домовитися з працівниками та надайти відпустки без збереження зарплати. Наразі термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін не обмежується 15 календарними днями.