Термін „торгівля людьми” передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.

      Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми” торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

      Існує багато причин торгівлі людьми, які є комплексними та взаємопов’язаними.

     До внутрішніх чинників належать:

• соціальна нерівність та низький рівень життя населення;

• насильство в сім’ї та інші прояви гендерної нерівності;

• девіантна поведінка членів сім’ї (вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо);

• викривлення моральних цінностей та відсутність духовних принципів певної частини населення;

• привабливість кращого життя за кордоном та погана обізнаність громадян України щодо можливостей працевлаштування і перебування за кордоном та їх наслідки тощо.

 

 До зовнішніх чинників торгівлі людьми належать наступні:

• спрощення можливостей для подорожування;

• лояльність законодавства до заняття проституцією у багатьох країнах світу;

• попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей;

• попит на працю в галузях, де основна частина населення не бажає працювати через низку причин, зокрема небезпечні умови праці тощо.

      Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.

       Основними уразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є:

• незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;

• молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей;

• сільське населення;

• внутрішньо переміщені особи;

• іноземні громадяни – трудові мігранти;

• особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального;

• бідні, малозабезпечені особи;

• особи з проблемами психічного здоров’я.

 

 Найбільш вразливими до торгівлі людьми категоріями населення є:

• жінки у віці 18-26 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);

• чоловіки у віці 25-60 років, у першу чергу одружені (вразливі  до трудової експлуатації);

• діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).

    Торгівля людьми - злочин, за вчинення якого в Україні передбачено кримінальну відповідальність на строк до 15 років позбавлення волі.

     Торгівля людьми є третім за прибутковістю видом злочинної діяльності, після продажу зброї та наркотиків.Торгівля людьми має різні види, серед яких примусова праця, рабство, звичаї подібні до рабства, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.

 

Головний державний інспектор відділу з питань

праці південного регіону управління інспекційної

діяльності  у  Полтавській     області

Північно-Східного міжрегіонального

управління Державної служби праці України                        Лідія ТІХОНОВА