Menu

  1. Передати в  постійне  користування спеціалізованому  КП  «Добробут»  земельні ділянки під полезахисними  лісосмугами на  території  Сергіївської  сільської  ради  загальною площею 105,73 га   (Сергіївка 53.0 га  Розбишівка – 42,41 га Качанове  - 10,32 га) та  заліснені  території  загальною площею  42,5 га, згідно додатку 1.
  2. Затвердити Правила  утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення згідно додатку 2.
  3. Створити комісію по передачі земельних ділянок під полезахисними смугами для  складання акту  приймання-передачі з подальшим затвердженням  на  сесії  сільської  ради  у складі:

голова  комісії – заступник сільського  голови Дичок О.Р

члени комісії:

-начальник  спеціалізованого   КП «Добробут»  Ілляшенко А.О,

-начальник  відділу земельних відносин  виконавчого  комітету Галь  В.І.,

-в.о. старости с.Розбишівка, с.Веселе, с.КУрамарщина Кркішкол О.І.

-в.о. старости с. Качанове, с. Новоселівка, с. Дачне, с. Степове,                  с. Вирішальне  Хоптинська Т.Г.

-депутат  сільської  ради  Мартиненко О.О.

  1. Зобов’язати КП    «Добробут»  провести  інвентаризацію  земель  під полезахисними  лісосмугами.

Сільський  голова                                                                              І.Г. Лідовий

 

 

Додаток 1

 

До  рішення   27 сесії 7 скликання Сергіївської  сільської  ради від16.04.20109 року   «Про  передачу земельних ділянок під полезахисними лісосмугами  у постійне користування КП «Добробут»

 

Правила

утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення

 

  1. Ці Правила визначають процедуру утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення.
  2. Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам (далі – землекористувачі) з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.
  3. Землекористувачами проводяться заходи для підвищення меліоративної ефективності, продуктивності та біологічної стійкості полезахисних лісових смуг на основі матеріалів лісовпорядкування з особливостями агролісомеліоративного впорядкування (далі – лісовпорядкування) або обстежень комісією з метою виконання невідкладних заходів у пошкоджених, малоефективних, зріджених, відмираючих насадженнях, які втрачають свої захисні функції.

Комісія утворюється за рішенням землекористувачів. До складу комісії входять представники органу місцевого самоврядування, землекористувача та державного спеціалізованого лісозахисного підприємства. Для обстеження насаджень у межах природно-заповідного фонду до складу комісії включається також представник обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим – органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Інформацію про утворення такої комісії землекористувачі надають територіальним органам Держекоінспекції.

За результатами обстеження складається акт з визначенням характеристики лісомеліоративного стану насаджень і необхідних заходів відповідно до цих Правил, який затверджується органом місцевого самоврядування.

Для проведення заходів, пов’язаних із заготівлею деревини, землекористувачем видається лісорубний квиток в установленому порядку.

 

 

 

 

У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта та лісорубного квитка протягом місяця від початку рубки.

У разі проведення заходів, пов’язаних із заготівлею деревини у насадженнях, не запроектованих лісовпорядкуванням, землекористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

  1. Лісовпорядкування полезахисних лісових смуг забезпечує отримання характеристики лісомеліоративного стану насаджень та розробку комплексу заходів для продовження строку їх експлуатації і проводиться за такими додатковими показниками:

вид;

площа, довжина, ширина, кількість рядів;

головна порода,

конструкція;

віковий період;

лісівничо-меліоративна оцінка.

  1. Види полезахисних лісових смуг в залежності від їх розміщення та призначення:

полезахисні (поздовжні і поперечні) по межах полів в рівнинних умовах, найбільш ефективні – продувні, ажурні, ажурно-продувні, з 3-6 рядів, шириною від 7,5 до 15,0 метрів;

стокорегулювальні на схилах більше 30, найбільш ефективні – ажурні, шириною від 12,5 до 15,0 метрів;

прияружні уздовж брівки яру або вище його вершини, найбільш ефективні – щільні, шириною від 12,5 до 21,0 метрів;

прибалкові уздовж брівки балок, найбільш ефективні – щільні, шириною від 12,5 до 21,0 метрів;

придорожні уздовж польових доріг, найбільш ефективні – щільні;

садозахисні по межах садів, розсадників та виноградників, найбільш ефективні – ажурні, продувні, з 2-4 рядів шириною від 3 до 12,5 метрів;

інші лісові смуги у складі кольматуючих, приканальних, затишкових, прифермських, меліоративно-кормових, протиерозійних і донних захисних лісових насаджень, найбільш ефективні – щільні.

  1. Ширина лісової смуги у віці до 30 років визначається як сума ширини міжрядь та двох її закрайок, а старшого віку – за проекціями крон узлісних дерев.
  2. Головна порода у мішаних насадженнях повинна складати не менше 50 відсотків здорових дерев. До здорових відносяться дерева, які мають в кроні не більше 10 відсотків сухих гілок. Насадження з наявністю здорових дерев 25 і менше відсотків відносяться до загиблих.

 

  1. Конструкція лісових смуг характеризує вітропроникність поздовжнього вертикального профілю насадження та поділяється на:

щільні, з відсутністю просвітів або їх незначній наявності, до 10 відсотків, у всьому поздовжньому вертикальному профілі;

ажурні, з наявністю рівномірно розповсюджених просвітів у всьому поздовжньому вертикальному профілі від 15 до 35 відсотків;

продувні, з наявністю просвітів понад 60 відсотків у нижній і до 10 відсотків у верхній частині поздовжнього-вертикального профілю;

ажурно-продувні, з наявністю просвітів понад 60 відсотків у нижній і від 15 до 35 відсотків у верхній частині поздовжнього-вертикального профілю.

  1. Вікові періоди насаджень встановлюються в залежності від переважаючої породи та її віку:

перший (молодняки) – до утворення суцільного намету деревостану;

другий (середньовікові) – період формування необхідної конструкції насаджень;

третій (пристигаючі і стиглі) – період підтримки необхідної конструкції і життєздатності насаджень.

  1. Лісівничо-меліоративна оцінка визначається за показниками:

насадження другого і третього вікових періодів відповідного виду, оптимального розміщення і складу деревних і чагарникових порід, біологічно стійкі, не потребують будь-яких господарських заходів - 5;

насадження другого і третього вікових періодів відповідного виду та складу порід, біологічно стійкі, потребують догляду за головною породою, підтримання чи формування конструкції - 4;

насадження другого і третього вікових періодів відповідного виду, невдалого розміщення і складу порід, ослаблені, потребують часткової реконструкції для відновлення протиерозійних та інших меліоративних функцій - 3;

насадження всіх вікових періодів загиблі або ті, що відмирають мають незадовільний склад, стан та розміщення і перестали виконувати протиерозійні та інші меліоративні функції, потребують проведення заходів з лісовідновлення - 2;

насадження першого вікового періоду, які на момент обстеження ще не виконують протиерозійні та інші захисні функції, можуть потребувати агротехнічного догляду і доповнення - 1.

  1. За результатами лісівничо-меліоративної оцінки лісових смуг з метою поліпшення їх якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності проводяться заходи:

зріджування в процесі рубок догляду в насадженнях першого, другого та третього вікових періодів;

рубки, пов’язані з реконструкцією;

створення (відновлення), агротехнічний догляд та доповнення;

збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу;

захист від шкідників і хвороб.

  1. Рубки догляду в насадженнях першого вікового періоду спрямовані на покращення умов росту головних порід шляхом вилучення з насадження частини супутніх порід або їхніх гілок, що затіняють головні породи. Для формування продувної та ажурної конструкцій смуг обрізають (на висоту до 1 метра, але не більше третини загальної висоти) нижні гілки дерев головних і супутніх порід. За необхідності рубки догляду повторюють через 3-5 років.
  2. Рубки догляду в насадженнях другого вікового періоду спрямовані на остаточне формування складу насаджень і створення в них потрібної конструкції. Вилучаються повалені, сухі, усихаючі, пошкоджені і пригнічені дерева, а також супутні породи, які заважають росту головних (в однорідних насадженнях - гірші дерева, які заважають росту кращих) та омолоджують чагарники. У крайніх рядах вирубують нахилені дерева, які збільшують проектну ширину смуги.

Під час формування продувної конструкції на залишених деревах зрізують гілки до висоти 1,5-2 метри, а також вирубують поросль пнів і чагарників. При формуванні ажурної конструкції чагарники залишають лише в узлісних рядах.

Чагарники в насадженнях омолоджують один раз на п’ять років, за один прийом вилучають до 50 відсотків чагарників.

Чергові рубки догляду проводяться за необхідності через 5-7 років.

  1. Рубки догляду в насадженнях третього вікового періоду проводять з метою збереження сформованих конструкцій в лісових смугах і підтримки їхньої життєдіяльності і довговічності. Видаляють повалені, сухі, усихаючі, пошкоджені, сильно пригнічені екземпляри супутніх і головних деревних порід, а в крайніх (узлісних) рядах проводять обрізку бокових гілок на висоту 1,5–2 метри, а тих, які збільшують проектну ширину смуги та заважають проведенню сільськогосподарських робіт, на висоту до 4–5 метрів. Крім того, в лісових смугах продувної конструкції вирубують небажану поросль, яка з’явилась після попередніх доглядів. У лісових смугах з наявністю чагарників останні омолоджують в два прийоми.
  2. Реконструктивні рубки проводяться з метою заміни малоефективних, зріджених, відмираючих насаджень, які втратили свої захисні функції, а також насаджень, породний склад яких не відповідає умовам місцезростання і рубками догляду не можна сформувати потрібну конструкцію.

Реконструктивні рубки можуть бути суцільні і вибіркові, проводяться наступними методами:

суцільна, поєднуються із здійсненням заходів, пов’язаних з відновленням лісових смуг;

часткова з вилученням крайніх рядів дерев та чагарників з метою введення нових, більш цінних порід, що відповідають умовам місцезростання;

часткова з вилученням крайніх рядів дерев та чагарників з метою зменшення ширини раніше закладених лісових смуг до оптимального розміру;

часткова з вилученням внутрішніх рядів дерев і чагарників з метою розширення міжрядь з відновленням агротехнічного догляду за ґрунтом (у випадках сильного задерніння).

  1. Створення (відновлення) полезахисних лісових смуг здійснюють шляхом садіння сіянців, саджанців або висівання насіння деревних порід та чагарників, а також природного поновлення на місці загиблих насаджень після їхнього вирубування.

Нові полезахисні лісові смуги створюються з метою завершення системи захисних лісових насаджень відповідних територій.

  1. Заходи збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу проводяться для забезпечення збереженості і підвищення їх меліоративних захисних функцій.
  2. Захист полезахисних лісових смуг від шкідників і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом насаджень, виявлення осередків шкідників і хвороб, їх профілактики, локалізації і ліквідації.
  3. На земельних ділянках під лісовими смугами забороняється:

складувати матеріали;

влаштовувати звалища сміття, снігу та льоду;

обладнувати стоянки транспортних засобів;

випалювати суху рослинність, розпалювати багаття;

добувати з дерев сік, смолу, робити надрізи;

знищувати мурашники, ловити птахів і звірів.

 

_______________________________________

вгору