Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці

    Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України: власник або уповноважений ним орган зобов’язаний провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку в день звільнення.
    Згідно з пунктами 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301, трудові книжки повинні зберігатися на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб’єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

    Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб’єкта господарювання.
    За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, трудова книжка зберігається, як правило, у кадровій службі (службі управління персоналом), а відповідальність за неї несе керівництво.
    Згідно з пунктами 2.4, 4.1, 4.2 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» Міністерства праці України, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, усі записи, що здійснюються в трудовій книжці: про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення, вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу, але не пізніше тижневого строку видання такого наказу, а в разі звільнення — у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу, тобто, підстави звільнення, що зазначенні в наказі про звільненні, мають відповідати підставам, зазначеним у трудовій книжці.
Так, у випадку звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
    Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
    В ситуації, коли власник затримав видачу трудової книжки, днем звільнення вважається день її видачі. В такому разі видається новий наказ, де зазначається новий день звільнення, і вноситься запис до трудової книжки працівника, а раніше внесений запис про день звільнення — визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї ж Інструкції.
    Бувають випадки, коли працівник відсутній на роботі в день звільнення, тоді власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника

            План дій на крайній випадок:
    – надіслати роботодавцю рекомендований лист з описом вкладення, зі згодою на пересилання трудової книжки засобами поштового зв’язку, із зазначенням поштової адреси, на яку необхідно надіслати трудову книжку. У випадку отримання вашим роботодавцем листа, вам прийде зворотне повідомлення про вручення працівниками пошти цього листа представникам роботодавця;
    – якщо трудова книжка не надійшла на вказану вами адресу, необхідно повторно звернутись до роботодавця, проте на цей раз із вимогою про виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. Попіклуйтесь про те, щоб ваше звернення до роботодавця підтверджувалося доказами, наприклад, поштовими документами (чек про відправлення, зворотне повідомлення);
    – звернутися із заявою до Державної служби України з питань праці. Саме цей орган уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках порушення законодавства про працю;
    – звернутися до суду за захистом своїх прав. Так, відповідно до статті 232 Кодексу законів про працю України, трудові спори про витребування трудової книжки, зміну дати звільнення і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають безпосередньому розглядові в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах. Таким чином, спочатку, як в інших випадках, звертатися в комісію по трудових спорах не потрібно.

Головний державеий інспектор

Управління Держпраці у Полтавській області                                                                   Л.Д.Тіхонова