Згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості двох років підряд.

З огляду на те, що будівельна сфера ‑ одна з найважливіших галузей народного господарства, адже будівництво, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць, вдосконалення правового регулювання відносин з приводу праці, а саме трудових відносин, у будівельній сфері набуває вагомого значення. Тим більше важливою є реалізація такого завдання зважаючи на те, що розвиток будівельної галузі не тільки неминуче викликає економічний ріст у країні, але і піднімає проблему створення необхідних умов для розв’язання багатьох  соціальних проблем та конфліктів.

Праця неповнолітніх має свою особливу специфіку. Неповнолітні особи, які не досягли 18 років у трудових правовідносинах прирівнюються до дорослих осіб (ст.187 КЗпП). При цьому, в галузі охорони праці, відпусток, робочого часу та інших умов праці неповнолітні користуються пільгами, які встановлені законодавством України.

 З якого віку і при яких умовах дозволяється працевлаштування неповнолітніх?

З метою  запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на засіданні Уряду 11 березня 2020 року прийнято рішення (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами), згідно з якою встановлено з 12 березня по 24 квітня 2020 року на усій території України карантин. Терміни карантину можуть змінитись у залежності від епідеміологічної ситуації в Україні.           

Мінімальними державними гарантіями в оплаті праці є не лише мінімальна заробітна плата, але й норми і гарантії в оплаті праці, які передбачені частиною 1 статті 12 Закону України «Про оплату праці», а саме: 

Відповідно до ст. 115 Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП України) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

В українському законодавстві передбачений цілий ряд гарантій для жінок, що знаходяться в декреті, зокрема, тривалість відпустки по догляду за дитиною складає три роки. Згідно з ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю (далі за текстом КЗпП), звільняти жінок, які мають дітей віком до трьох років, роботодавцям заборонено. Ця норма стосується як працюючих жінок, так і тих, що знаходяться в декреті. На їх місце можуть прийняти лише тимчасового працівника, щоб не зупинявся робочий процес.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України: власник або уповноважений ним орган зобов’язаний провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку в день звільнення.
    Згідно з пунктами 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301, трудові книжки повинні зберігатися на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб’єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.