Відповідно до статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (надалі – Закон № 875-XII) – інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

Відповідно до статті 153 Кодексу законів про працю України (КЗпП), робота на підприємствах, в установах та організаціях має бути безпечною й нешкідливою.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки):

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Статтею 16² Закону України "Про відпустки" передбачено право учасників бойових дій, інвалідів війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Статтею 11 Закону України "Про відпустки" передбачено, що щорічна відпустка може бути перенесена на інший період або продовжена у випадках, передбачених цією статтею.

Згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості двох років підряд.

З огляду на те, що будівельна сфера ‑ одна з найважливіших галузей народного господарства, адже будівництво, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць, вдосконалення правового регулювання відносин з приводу праці, а саме трудових відносин, у будівельній сфері набуває вагомого значення. Тим більше важливою є реалізація такого завдання зважаючи на те, що розвиток будівельної галузі не тільки неминуче викликає економічний ріст у країні, але і піднімає проблему створення необхідних умов для розв’язання багатьох  соціальних проблем та конфліктів.

Праця неповнолітніх має свою особливу специфіку. Неповнолітні особи, які не досягли 18 років у трудових правовідносинах прирівнюються до дорослих осіб (ст.187 КЗпП). При цьому, в галузі охорони праці, відпусток, робочого часу та інших умов праці неповнолітні користуються пільгами, які встановлені законодавством України.

 З якого віку і при яких умовах дозволяється працевлаштування неповнолітніх?

З метою  запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на засіданні Уряду 11 березня 2020 року прийнято рішення (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами), згідно з якою встановлено з 12 березня по 24 квітня 2020 року на усій території України карантин. Терміни карантину можуть змінитись у залежності від епідеміологічної ситуації в Україні.           

Мінімальними державними гарантіями в оплаті праці є не лише мінімальна заробітна плата, але й норми і гарантії в оплаті праці, які передбачені частиною 1 статті 12 Закону України «Про оплату праці», а саме: