Відповідно до ст. 115 Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП України) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

В українському законодавстві передбачений цілий ряд гарантій для жінок, що знаходяться в декреті, зокрема, тривалість відпустки по догляду за дитиною складає три роки. Згідно з ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю (далі за текстом КЗпП), звільняти жінок, які мають дітей віком до трьох років, роботодавцям заборонено. Ця норма стосується як працюючих жінок, так і тих, що знаходяться в декреті. На їх місце можуть прийняти лише тимчасового працівника, щоб не зупинявся робочий процес.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України: власник або уповноважений ним орган зобов’язаний провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку в день звільнення.
    Згідно з пунктами 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301, трудові книжки повинні зберігатися на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб’єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

21 серпня 2019 року на засіданні КМУ було прийнято новий Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Він стосується як перевірок від Держпраці, так і перевірок, які мають право проводити інспектори з праці від органів місцевого самоврядування.

ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015р. № 909 внесено зміни до ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VIII (далі – Закон № 2464), зокрема з 01.01.2016р. єдиний внесок для всіх категорій платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) визначений у  єдиному розмірі – 22 % бази нарахування єдиного внеску.